Головна сторінка

Основи спілкування

з поліцією

Лекцiя 2

Зустріч з поліцейським на вулиці

ПОДIЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ:

Найчастіше з поліцією ми зустрічаємося на вулиці. Про те, що потрібно робити, коли вас зупинив поліцейський, що потрібно казати, як потрібно реагувати на його слова та дії, ми сьогодні з вами і поговоримо. Часто, коли людина зустрічає поліцейського, вона починає боятися, з’являється хвилювання, язик заплітається, руки німіють, ноги німіють – це звичайна реакція людини на спілкування з поліцейським. Про це поліція знає та іноді вона це використовує, але не обов’язково на вашу користь, швидше, на свою. Потрібно про це знати та не сприймати це як якусь вашу владу, це абсолютно звичайна, природня реакція.

Давайте з вами змоделюємо ситуацію. Вечір, ви повертаєтеся з роботи або навчання, йдете по вулиці, слухаєте свою улюблену музику, накинули капюшона, тому що досить прохолодно. І тут – різкий рух за плече, ви повертаєтесь: поліції, який каже: «Добрий вечір!». І скоромовкою видає вам потік слів, значення яких ви абсолютно не розумієте: «Я, інспектор Петренко, підозрюю вас в скоєнні правопорушення. Будь ласка, пред’явіть свої документи, інакше ми будемо застосовувати до вас заходи примусу». Щось із цих слів ви зможете зрозуміти, коли думаєте, про те, чому мене зупинили, я ж не злочинець, і поліцейський може цим користуватися. Поліцейський може перевірити, що у вас в кишенях, залізти до вашої сумки, абсолютно не аргументуючи законність цих дій. Перше, що треба згадати в цій ситуації, – дати собі 10 секунд часу. Дозвольте собі 10 секунд часу, скажіть, подумки рахуючи до десяти: «Мені не страшно, я не боюсь, все нормально». Ця затримка потрібна вам, потрібна перш за все для вас, – для того, щоб ви змогли заспокоїтись та внутрішньо підготуватись до розмови з поліцейським.

Треба розуміти, що є дві причини, коли поліція вас зупиняє: коли вона вас підозрює у вчиненні правопорушення або коли вони просто вирішили перевірити ваші документи або дізнатися щось у вас. Треба розуміти, що в незалежності від того, яка мотивація у поліції, щоби вас зупиняти, є певний порядок дій, якого ми рекомендуємо дотримуватися. Отже, спершу після того як ви заспокоїлись, звісно, ви маєте посміхнутися та привітатися з поліцейським, сказати: «Добрий день!» чи «Добрий вечір!», можна «Доброго ранку!». Справа в тому, що поліція завжди має справу з не дуже приємними людьми. Вона ловить злочинців, вона здійснює інші маніпуляції, які не завжди є приємними та позитивно діють на психіку. Поліція звикла працювати в стані стресу, вони цілком чітко знають, що потрібно робити, коли на них кричать, коли їх намагаються ображати. Натомість, коли ви до них привітно посміхаєтесь та кажете: «Добрий вечір!», вони не дуже розуміють, яку модель поведінки потрібно зараз застосовувати. Також це свідчить про ваші добрі наміри, що ви не збираєтеся конфліктувати чи ставати на якусь конфліктну позицію щодо них. Це одразу заспокоює і переводить тон розмови в правильне русло, в потрібне вам русло.

Після того як ви привітались та сказали декілька ласкавих та приємних слів поліції, обов’язково потрібно ідентифікувати тих людей, які з вами розмовляють. Що мається на увазі: купити форму поліцейського досить просто. Ви приходите в магазин, купуєте форму, яка зовнішньо схожа на форму поліції, надягаєте значок, який зовнішньо може бути схожим на значок поліції, ви себе так бачите, ви себе так відчуваєте, ходите по вулиці і мило спілкуєтесь з людьми. Це абсолютно не заборонено законом, а більш того є випадки, коли в поліцію чи в працівників СБУ переодягаються злочинці для того, щоб здійснювати свої злочинні наміри, грабувати людей, здійснювати іншу якусь незаконну діяльність. Тому вам принципово треба зрозуміти, хто перед вами знаходиться та як звати цих людей.

Отже, після привітання, будь ласка, запитайте, як звати тих людей, які стоять перед вами. Коли вони сказали: «Мене звати Петро», ви уточніть, як прізвище Петра для того, щоб знати, як правильно до людини звертатись. Зробивши цей крок, ви йдете далі і попросіть, будь ласка, показати службове посвідчення. Адже підробка посвідчення – це не носіння форми, це вже є правопорушенням. Подивившись на документи людей, які представляються поліцейськими, обов’язково запишіть ці дані собі або в телефон, або в записник. Це дасть ще декілька секунд часу для того, щоб ви змогли заспокоїтись, а також пояснить представникам поліції, що ви нікуди не поспішаєте і можете достатньо часу приділити на спілкування з ними.

Після того як ви ідентифікували людей, записали їхні дані, уточніть, будь ласка, причину вашої зупинки: що конкретно їм від вас потрібно. Справа в тому, що саме на цьому етапі і з’ясовується, які основні претензії є до вас. Звісно, часто, досить часто поліція відповідає: «У нас перевірка документів» чи «У нас заходи якісь, відповідно до яких ми маємо перевіряти у всіх документи». Ви маєте знати про те, що таких формулювань в законі немає, але натяк, що у вас це знання є, – не обов’язково його прямо демонструвати.

Уточніть, яким законом передбачена перевірка документів чи яким законом передбачені заходи щодо цієї перевірки. І коли ви у відповідь почуєте: наказ Міністерства внутрішніх справ чи наказ поліції щодо здійснення таких заходів, уточніть, чи цей наказ розповсюджується на вас, чи маєте ви виконувати те, що в цьому наказі прописано. Позиція людини, яка зі всім погоджується, але яка є допитливою -найбільш вигідна в цій ситуації.

Раніше найпоширенішою була підстава зупинки людей та перевірки їхніх документів – це наявність орієнтування на людину. Вам казали: «Ви знаходитесь, ми підозрюємо, що ви знаходитесь в розшуку, ми хочемо перевірити ваші дані». Насправді, орієнтування є практично на кожного з нас. Завжди є людина, яка має ваші ознаки, яка дійсно знаходиться в розшуку. Але ситуація змінилась, і зараз на перше місце виходить формулювання, якщо в поліцейського достатньо підстав вважати, що ви вчинили або маєте намір вчинити правопорушення. Якщо задуматися, то під це формулювання підходить практично кожен з нас. Поліцейський вирішив, що ви вирішили закурити на вулиці, хоч, може, ви й не курите, але склалось у нього враження про це: «Показуйте, будь ласка, ваші документи!» Насправді, хоч перевірити можна документи практично в кожного, для вас досить важливо, щоб поліцейський правильно знав це формулювання та зміг послатися на закон. Уточніть, будь ласка, яким законом, якою нормою передбачена його вимога показати ваші документи. Якщо поліцейський не знає про цю вимогу чи він починає плутатись, уточніть чи взагалі є така в законі. Можливо, в нього нема підстав вважати, що ви вчинили правопорушення, а він хоче перевірити, тому що йому сумно чи просто немає чим зайнятися. Почувши власне формулювання, бажано уточнити, в чому саме поліцейський вас підозрює. Можливо, ви щось не знаєте про себе, можливо, він досить сильно помиляєтеся щодо вас і має на увазі якусь зовсім сторонню людину.

Треба розуміти, що в показуванні документів немає нічого катастрофічного, а всі побоювання, що поліцейський візьме документи та забере їх із собою, не варто навіть розглядати. В такій ситуації ви просто берете телефон, телефонуйте 102 і кажете, що така-то людина забрала в мене документи, будь ласка, зробіть щось. Це працівник поліції, і вони так чи інакше мають відреагувати. Отже, є ситуація, коли у вас немає документів із собою. Треба розуміти, що це не є правопорушенням, а в поліції є три години для того, щоб встановити, як вас звати та де ви проживаєте. Ви можете допомогти поліції, можете не допомагати – це ваш вибір безпосередньо. Яким чином поліція буде дізнаватись – є достатньо методів. Вони можуть зателефонувати вашим рідним та близьким, уточнити, як вас звати, або якимись своїми методами, про які ви можете, власно, і не знати. Стороння особа, яка йде по вулиці, яка має при собі документи, може вас ідентифікувати і сказати, що це дійсно ви. Крім перевірки документів, також досить важливий аспект при спілкуванні з поліцією є такий розділ, як  поверхнева перевірка.

Треба розуміти, що окрім перевірки документів, поліція може провести поверхневу перевірку. І не обов’язково вчиняти якесь правопорушення, не обов’язково мати на собі ознаки вчинення злочину для того, щоб поліцейський вирішив провести поверхневу перевірку. Закон дозволяє проводити поверхневу перевірку, коли в поліцейського достатньо підстав вважати, що ви маєте при собі предмет, обіг якого заборонено. І дуже важливо розуміти, що кожну свою дію поліцейський має обґрунтовувати. В обґрунтуванні він може послатись, припустимо, на бажання поспілкуватися з вами. Це також дозволено законом, єдине — треба розуміти, що спілкування з поліцією є добровільним з вашого боку. Якщо ви не бажаєте спілкуватися з поліцією, можете сказати:  «Вибачте, в мене часу немає, я дуже поспішаю, було приємно з вами познайомитися».

Якщо поліцейський наполягає на тому, що ви маєте поїхати з ним до відділку, уточніть, будь ласка, в якому статусі: вас підозрюють в чомусь? Ви поїдете туди для того, щоб подивитися на чергову чи вам цікаво провести екскурсію? Навіщо? Треба розуміти, що в цьому нічого надзвичайного немає, але обов’язково потрібно зрозуміти, в якому статусі ви туди поїдете: вас підозрюють у вчиненні злочину чи поліція просто хоче з вами поспілкуватися? Якщо просто хоче поспілкуватися, слід розуміти, що спілкування є абсолютно добровільним з вашого боку. Якщо ви не бажаєте туди їхати, ви можете прямо про це заявити. Для того щоб ваші слова були, звучали досить переконливо, я рекомендую при розмові з поліцією використовувати ваш телефон в якості відеокамери.

Знімати поліцію можна, потрібно, і це корисно для адекватності спілкування вас та поліції. Вони, в свою чергу, також можуть знімати вас на свої пристрої знімальні, закон їм це дозволяє. В цьому також немає нічого надзвичайного чи незаконного. Якщо таки вас доставляють у відділок, вам потрібно запам’ятати дві речі. Перша – це 63-тя стаття Конституції України, яка каже про те, що особа не несе відповідальності за те, що відмовляється свідчити проти себе або проти своїх близьких. Також ця стаття каже про те, що кожен має право на захист в якості адвоката чи в якості іншої системи захисту, яка є в державі. І другий момент полягає в тому, що, якщо вас доставляють у відділок, то максимум, скільки ви там можете знаходитись, – це три години. Причому ці три години обраховуються з моменту фактичного вашого затримання.

Також у розмові з поліцейським наголосіть, що доставляння до відділку абсолютно непотрібне, і ті питання, які можна вирішити на місці, – запропонуйте вирішити на місці, скласти постанову чи обмежитись просто усним зауваженням. Якщо правопорушення, яка ви здійснюєте, дрібне – куріння в громадському місці або розпиття алкогольних напоїв на вулиці.

Останнє, ще потрібно пам’ятати — що, якщо вас таки забирають до відділку, в будь-якому випадку має бути повідомлений центр надання безоплатної правової допомоги, а також ваші рідні та близькі. Адже чим більше людей знає про те, що вас затримано і де ви знаходитесь, тим менше ймовірність, що до вас будуть застосовані якісь незаконні дії. Потрапивши у відділок, обов’язково дізнайтеся, як звати чергового та перепишіть його дані. Це людина, яка знаходиться за склом, як правило. Та добийтесь того, щоб ваші персональні дані вписали в журнал доставлених, затриманих та запрошених осіб. Це досить важливо і, будь ласка, проконтролюйте, щоб це було зроблено. Надалі, як будувати свою розмову з поліцією, залежить від конкретного випадку.

Слід пам’ятати, що в будь-якому випадку ви можете запросити на розмову свого адвоката або попросити, щоб адвоката викликали з безоплатної правової допомоги. У випадку, якщо вас доставляють за вчинення адміністративного правопорушення, яке не передбачає собою видання вам постанови або усного зауваження, поліція обов’язково має скласти на вас протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Також процедура складання протоколу може передбачати процедуру особистого огляду. Це відрізняється від процедури поверхневої перевірки, під час якої вас просто обстукували. Під час неї дістають ваші речі, обов’язково складається протокол, в якому зазначається опис цих речей, які у вас знайшли, та мають бути присутні двоє понятих (люди, які не залежать від працівників поліції, одної з вами статі та мають спостерігати за всіма діями поліцейського).

Наостанок хотів сказати, що не слід боятись поліцейських, не слід від них втікати та не слід їх провокувати. Тоді ваше спілкування залишить тільки позитивні враження.

Питання та відповіді

01Поліцейський повинен продемонструвати і жетон, і посвідчення? Чи достатньо лише чогось одного?

Закон про Нацполіцію зобов’язує поліцейського пред’явити на вимогу громадянина саме службове посвідчення. Жетон і так має бути на видному місці, його можна прочитати, сфотографувати тощо. Тут немає альтернативи - і жетон має бути видно, і посвідчення мають пред’явити. Водночас існують випадки, коли це неможливо зробити. Наприклад, поліцейський складає протокол або оглядає місце ДТП. Тоді поліцейський не має це робити негайно, а спочатку завершити конкретну дію. Те саме стосується випадків, коли група людей (20, 30, більше) по черзі питає посвідчення. Це не має відволікати поліцейського від виконання своїх функцій, тобто життя завжди ширше, ніж правила у законодавстві.

02Чи може поліцейський виконувати свої обов’язки, коли він не у формі?

Поліцейський виконує частину своїх обов’язків цілодобово, це передбачає принцип безперервності. Тобто в нього є спеціальна підготовка і тому, коли він бачить правопорушення у неробочий час, він зобов’язаний на нього регаувати. Звісно, в залежності від випадку. Якщо він не може це зробити самостійно (а у нього немає при собі вогнепальної зброї та спецзасобів), то він має оперативно повідомити своїх колег на службі про необхідність реагування. Загалом наше законодавство зобов’язує будь-якого громадянина припиняти тяжкі та особливо тяжкі злочини. Точніше вживати заходів для їх припинення - як мінімум повідомити у поліції. Бо ніхто ж не буде кидатись у натовп людей, які бьють когось чи щось подібне.

Про проект

Онлайн-курс “Основи спілкування з поліцією” – некомерційний навчально-просвітницький проект Асоціації УМДПЛ. Ми надаємо спеціальні знання про те, як взаємодіяти з поліцією, захищати себе та свої права законним шляхом.
Лекції курсу розроблені науковцями та громадськими моніторами, які майже щодня спілкуються з поліцією. Інформація доступна у текстовому, відео- та аудіоформатах. Курс також містить візуальний матеріал, витяги із нормативно-правової бази України, додатковий матеріал до кожної лекції та тестування на перевірку знань.