Головна сторінка

Основи спілкування

з поліцією

Лекцiя 5

Свобода мирних зібрань

ПОДIЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ:

Свобода мирних зібрань, як складовий елемент свободи вираження поглядів, є дуже важливим для України і перебуває в фокусі українського суспільства. Авраам Лінкольн говорив, що свобода мирних зібрань є конституційною заміною революції. І це його порівняння є дуже влучним. Оскільки громадяни мають виражати погляди не тільки походами на вибори, а і через похід на вулиці, майдани, площі без застосування насильства і кровопролиття.

Міжнародні зобов’язання та стандарти для кожної держави є лише мінімальним набором. Тобто кожна держава може розширювати і для своїх громадян робити ці набори більш об’ємними. Для України обов’язковими є Європейська конвенція з прав людини й Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, які гарантують свободу зібрань, а також встановлюють перелік випадків, коли таке право може бути обмеженим. Багато років поспіль державні органи та органи місцевого самоврядування застосовували положення указу Президії Верховної Ради СРСР ще 1988 року, який встановлював не тільки дозвільний порядок проведення мирних зібрань, а і встановлював інші обмеження та десятиденний термін сповіщення.

Тільки нещодавно ця ситуація була виправлена, і після рішень Верховного Суду, двох рішень Європейського Суду з прав людини та остаточного рішення Конституційного Суду, яке було прийнято у вересні 2016 року, цей указ був визнаний неконституційним. І відтак він не діє і не може застосовуватись в Україні. 39-та стаття Конституції гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи, демонстрації. Цей перелік не є вичерпним. Тобто кожен організатор і учасник мирних зібрань може на свій розсуд в різних формах проводити мирні зібрання. Наприклад, це можуть бути спонтанні протести, одночасні, стихійні, сидячі протести, лежачі, біжачі — як завгодно.

Свобода зібрань не є абсолютною, і вона може бути обмежена судом відповідно до закону. Перелік підстав, на яких суд може встановити такі обмеження, визначений у частині другій статті 39 Конституції України. У 2001 році під час кампанії «Україна без Кучми» Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Конституційного Суду з проханням протлумачити, за який термін треба подавати повідомлення про проведення мирних зібрань. Конституційний суд України не захотів пояснювати терміни і сказав, що це виключно предмет законодавчого регулювання. Тобто це має визначити закон, якого досі не існує.

Існує декілька специфічних видів мирних зібрань. Це одночасні мирні зібрання, спонтанні і контрзібрання. Щодо кожного з них Європейський суд з прав людини свого часу постановляв відповідні рішення.

Спонтанні зібрання – це зібрання, які відбуваються незаплановано. Тобто як відбувається в суспільстві якась подія, після якої громадяни вирішили, що треба терміново вийти на вулицю. Наприклад, візит якогось президента або якесь раптове рішення парламенту або будь-якого іншого органу влади. Наприклад, коли громадяни вирішили протестувати проти мовного закону або проти диктаторських законів 16 січня. Європейський суд з прав людини у рішенні «Букта проти Угорщини» постановив, що громадяни мають право спонтанно збиратись, і для цього не обов’язково сповіщати органи державної влади.

Одночасними є мирні зібрання, які відбуваються на одній і тій самій  території або поруч, які жодним чином не пов’язані одне з одним. Наприклад, виступають із протестом зоозахисники і виступають за підняття пільг або покращення соціальних умов для, наприклад, афганців. Європейський суд з прав людини у такому випадку сказав, що громадяни мають право проводити одночасні мирні зібрання, — це не є перешкодою. Суспільний простір є загальним, і кожен може ним користуватися.

Контрзібрання – це ситуація, коли декілька зібрань відбуваються одночасно і суперечать одне одному, тобто коли різняться погляди тих учасників, які там стоять. Це найконфліктніші зібрання, які можуть бути. І дуже важливо, що Європейський суд з прав людини у справі «Лікарі за життя проти Австрії» сказав: «Контрзібрання підлягають навіть більшому захисту, ніж прості зібрання, оскільки перебувають громадяни різних полярних позицій».

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» надає право місцевим радам певним чином вирішувати питання щодо мирних зібрань. Це, наприклад, прибирання сміття, забезпечення швидкою допомогою та інші фактори, які важливі для мирних зібрань. На жаль, місцеві ради ухвалюють положення, якими встановлюють порядки, правила і обмежують свободу зібрань. Наприклад, встановлюють термін сповіщення, хоча Конституційний Суд сказав, що тільки законом це може бути зроблено. А також визначають перелік міст, де можна проводити зібрання, де не можна їх проводити. І такі положення, вони неконституційні. На це вказував Верховний Суд України, Європейський суд з прав людини у справі «Вєренцов проти України». І такі положення не мають застосовуватись – вони скасовуються у судах.

Відповідальність за безпеку і громадський порядок під час мирних зібрань – це повноваження Національної поліції. Однак ні в законі про Національну поліцію, ні в нормативно-правових актах міністерства [МВС]і Нацполу не визначено, яким чином має діяти поліція. Хоча поліція має і скоординувати, і контактувати з організаторами і учасниками, і якось розуміти, як вони мають працювати. Така ситуація не є прийнятною, оскільки кожен чиновник, кожен державний службовець має чітко знати, як і в якій ситуації він має діяти.

Захисту підлягають лише мирні зібрання, тобто зібрання, організатори яких декларують мирні наміри, під час якого вони не планують скоювати злочинів, і організатори, учасники якого не мають при собі зброї. Спорадичні випадки насильства або вчинення окремими учасниками зібрання злочинів або інших правопорушень не означає втрату мирного характеру цього зібрання, воно не має бути розігнане. Поліція має виключно локалізувати окремих осіб, затримати і дати можливість організаторам і учасникам далі спокійно проводити свій мітинг.

Кримінальний кодекс України містить статтю, яка передбачає відповідальність за перешкоджання здійсненню свободи зібрань. На жаль, за весь час існування цієї статті не відомі випадки, коли когось посадили все-таки за порушення права на мирні зібрання. Я думаю, що кожен погодиться, що в Україні достатньо було випадків, за які і міліція, і поліція мала б сісти.

Кодекс про адмінправопорушення містить дві статті, які іноді застосовуються до учасників та організаторів мирних зібрань. Стаття 185 з позначкою «1» говорить про те, що відповідальність настає за порушення порядку організації і проведення мирних зібрань. Але зараз в Україні не існує такого порядку, відповідно, не може бути й покарання. Попри те, що ця стаття застосовується, Верховний Суд України, а також Європейський суд з прав людини вказав на те, що така практика є недопустимою і порушує Конституцію України та Європейську конвенцію. Стаття 185 Кодексу про адмінправопорушення встановлює відповідальність за злісну непокору законній вимозі працівника поліції. Але в контексті мирних зібрань, ми пам’ятаємо, що відсутній порядок і правила проведення мирних зібрань, відповідно, не зрозуміло, якою має бути законна вимога поліцейського. Отже, ця стаття не може бути застосована щодо організаторів та учасників мирних зібрань.

Якщо ви плануєте перекривати дорожній рух, то пам’ятайте: за це ви можете понести кримінальну відповідальність. Але ви можете вдатися до квазілегальних акцій. Наприклад, ходити туди-сюди по нерегульованому пішохідному переходу по зебрі. Крім того, Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за масові заворушення, а також групове порушення громадського порядку. Це тяжкі статті, які стосуються тих випадків, коли під час мітингу відбувається псування майна, підпали, колективне порушення законів і так далі. Майже будь-яке мирне зібрання є потенційно конфліктним і проблемним.

Відтак кожен, хто хоче взяти участь, має слідувати декільком нескладним правилам для того, щоб було легше жити. В першу чергу переконайтесь, що зібрання, яке ви хочете відвідати, є мирним. Оскільки, якщо воно мирне, то у вас потенційно значно менше буде проблем. Захопіть із собою документ, який посвідчує вашу особу. Таким чином, якщо вас затримають, то є більше шансів, що вас просто відпустять після з’ясування всіх обставин, а не повезуть у відділок для того, щоб встановлювати, хто ви є такий. Вдягніться у зручний одяг, в жодному разі не беріть такі речі як шарфи, шалики та інші предмети одягу, за які вас можна потягнути – і задушити. Захопить із собою заряджений мобільний телефон — це не тільки сприятиме людському спілкуванню та дасть можливість зробити селфі на фоні натовпу, а й допоможе у випадку конфліктної ситуації, якщо вас затримають або ваших друзів, або ви їх загубите у великому натовпі. Бажано не брати з собою коштовних речей або значних сум грошей. По-перше, ви можете їх загубити, по-друге, вони можуть випадково загубитися, якщо вас затримає поліція. Остерігайтеся провокаторів. Поруч можуть бути люди, які будуть свідомо або несвідомо вас провокувати, — таке буває на мирних зібраннях. Вам можуть запропонувати іти громити магазини, бити вітрини, спалити машину, побити поліцейського. Задумайтесь, після того як почуєте, чи дійсно у вас є намір це зробити, або може вас просто хочуть використати для того, щоб дискредитувати весь протест.

Якщо ви організатор мирного зібрання і бачите, що ви вже не можете контролювати дії натовпу, найбільш логічним буде оголосити завершення цього мітингу, і хай вже люди далі проводять своє спонтанне зібрання так, як вони це хочуть. Якщо вас затримали і ви вже знаходитесь в автомобілі поліції, тобто вам не вдалося вирватися, то вже варто поводити себе максимально коректно, спокійно і виконувати те, що вас просить зробити поліція. Після того як вас доставили управління поліції, обов’язково запитайте, в якості кого ви там перебуваєте. Якщо ви перебуваєте у якості затриманого, то у вас є право на надання правової допомоги – вам нададуть адвоката, ви маєте право повідомити своїм родичам, що вас затримано, вам пояснять, чому вас затримали. А якщо вам скажуть, що вас просто запросили, а ви самі сюди прийшли, ви можете одразу після цих слів покинути управління. Якщо вам у поліції за відсутності адвоката дають якісь документи на підпис, найкращим буде відмовитись, оскільки ви не є юристом і можете помилково взяти на себе вину за вчинення якогось правопорушення або навіть злочину. Якщо вимоги поліції під час мирного зібрання, на вашу думку, є незаконними, варто публічно про це оголосити, а також не чинити активного фізичного опору, оскільки за це передбачена кримінальна відповідальність.

Ці поради допоможуть вам спокійно і радісно провести час під час мирного протесту, в якому ви вирішили взяти участь, і не мати зайвих проблем. А взагалі, мирні зібрання — це дуже круто. Це конституційне право, яке дає вам можливість домогтися — того, що вам треба.

Питання та відповіді

01Чи можуть студенти відвідувати мітинги під час навчального процесу?

І так, і ні. Навчальний процес зобов’язує особу бути присутньою на певних заходах, чи то лекціях, чи то семінарах, чи практичних заняттях, чи ще щось. Але суспільні проблеми, про які хочуть висловитись на мирному зібранні, часто стосуються студентів. Тому це їх конституційне право бути присутніми, нехай і в шкоду навчальному процесу. Потім завжди можна довчити, відпрацювати тощо. Тут важливо те, що це не справа поліції. Вони не можуть примусити людину йти в університет, школу чи на роботу. Або навіть повідомити про це в ці установи, заклади (припустимо, що вони знають хто ви і де навчаєтесь). Це дві абсолютно різні ділянки правовідносин.

Про проект

Онлайн-курс “Основи спілкування з поліцією” – некомерційний навчально-просвітницький проект Асоціації УМДПЛ. Ми надаємо спеціальні знання про те, як взаємодіяти з поліцією, захищати себе та свої права законним шляхом.
Лекції курсу розроблені науковцями та громадськими моніторами, які майже щодня спілкуються з поліцією. Інформація доступна у текстовому, відео- та аудіоформатах. Курс також містить візуальний матеріал, витяги із нормативно-правової бази України, додатковий матеріал до кожної лекції та тестування на перевірку знань.