Головна сторінка

Основи спілкування

з поліцією

Лекцiя 3

Особистий огляд, поверхнева перевірка й огляд речей поліцейським

ПОДIЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ:

Особистий огляд, огляд – речей особи й поверхнева перевірка  це поліцейські заходи, які часто супроводжуються порушеннями з боку поліції. Європейська конвенція з прав людини у статті 8 гарантує кожному право на повагу до його особистого життя. При цьому особисте життя, приватне життя – це є оціночні поняття, і для кожного межа, коли вони порушується чи ні, вона є різна. Хтось більш чутливий, хтось менш чутливий, але саме для цього законодавець створив певні мінімальні стандарти, законодавчу процедуру, як саме має бути здійснено втручання в приватне життя особи. Поліція може втручатися у приватне життя особи у випадку, якщо необхідно провести певні дії для досягнення цілей і завдань, які на неї покладені. А саме тут ми зустрічаємося з таким інститутом, як особистий огляд, поверхнева перевірка, обшук особи, з якими ми будемо розбиратися в цій лекції. На жаль, на практиці є ряд порушень, які супроводжуються під час здійснення цих заходів, і це може бути по-різному мотивована самими  поліцейськими, а може бути різний умисел, як отримання певної неправомірної вигоди. Тобто хабаря прямо на вулиці або людину затримують, доставляють до відділення поліції потім, побачивши, що в її речах є щось цінне і можна це відібрати.

Все це може бути обґрунтовано по-різному. А типовими є такі пояснення, як профілактичні заходи, планові перевірки, що це якийсь режимний об’єкт, що це вокзал, на якому й так всіх перевіряють, але запам’ятайте: такі обґрунтування є незаконними. Поліцейський має чітко пояснити, на якій саме підставі він проводить ту чи іншу дію, і чим обґрунтована його підозра, чому саме вас мають оглядати. І на практиці такі ситуації, коли на вокзалі вишуковують 30 приїжджих студентів і починають масово оглядати, є незаконними. Про такі порушення треба негайно повідомляти за телефоном 102.

В цій лекції ми поговоримо про особистий огляд і огляд речей особи, поверхневу перевірку. Існують ще такі поняття, як обшук особи, особистий обшук, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством. У кримінальному процесі є лише два випадки, коли може бути здійснено обшук особи. Їх варто запам’ятати.

Перший випадок – це безпосередньо під час затримання або фактичного затримання в порядку статті 208 КПК, тобто після скоєння злочину, або це затримання на підставі ухвали слідчого судді – стаття 191 КПК. Другий випадок в кримінальному процесі стосується особистого обшуку під час здійснення обшуку житла або іншого володіння особи. А це – слідча дія, на якій можуть бути присутні свідки, потерпілі або інші особи. І є, відповідно, стаття 236 КПК, в якій чітко зазначено, в якому порядку обшукується така особа.

Поверхнева перевірка є превентивним поліцейським заходом, який полягає у візуальному огляді особи або її речей. Поверхнева перевірка застосовуються до особи, яка не підозрюються у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення, для цього є інші інститути. Цей превентивний захід здійснюється виключно у випадку, коли в поліцейського є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено законом, або така річ може становити певну загрозу для життя такої особи або інших людей.

Поверхнева перевірка здійснюється шляхом візуального огляду особи або проведенням рукою по верхньому вбранню особи, або спеціальним приладом або засобом. При цьому існує окремий вид поверхневої перевірки, коли оглядається не особа, а транспортний засіб. Тобто коли поліцейський заглядає у багажник, у салон, – випадки, які доволі поширені на дорозі. Поверхнева перевірка в законодавчому полі регулюється лише однією нормою – це – стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію». На жаль, ця стаття не є доволі чіткою і не містить якихось конкретних підстав для її здійснення або конкретно порядку, як вона проводиться. Саме тому поліція дуже часто трактує її на власну користь.

По-перше, варто запам’ятати, що поверхневу перевірку може здійснювати виключно особа однієї статі з тим, кого оглядають. Тобто жінка оглядає жінку, чоловік чоловіка. При цьому існують якійсь невідкладні випадки, коли немає достатньої кількості поліцейських або необхідно терміново її здійснити, для цього застосовуються спеціальний прилад. Наприклад, такими приладами є металорамки під час мирних зібрань або спеціальні детектори, якими проводять по поверхні вбрання людини десь у громадському місці.

Необхідно запам’ятати, що поверхнева перевірка полягає саме у візуальному огляді, тобто ніхто не має права копирсатися у ваших речах, лізти до вашого багажника і так далі. Тобто порядок такий, що поліцейський має запропонувати оглянути ту чи іншу річ, вміст кишень, вміст сумки або багажника. А особа може показувати, може не показувати – це її право. При цьому маємо розуміти, що у поліцейського є інші правові засоби, як він може отримати доступ до цих речей, якщо в нього дійсно є підозра в тому, що там є щось незаконне або що становить небезпеку. Але це вже йде мова про кримінальне правопорушення, адміністративне правопорушення, про яке ми поговоримо далі.

В будь-якому випадку перед застосуванням превентивних заходів, зокрема й поверхневої перевірки, поліцейський має пояснити, який саме захід він застосовує, які права й обов’язки ви маєте і на підставі якого нормативно-правового акту. Такий порядок встановлений частиною третьою статті 31 Закону «Про Національну поліцію». Відповідно, ви завжди будете знати, який саме поліцейський захід до вас застосовують і які права й обов’язки ви маєте.

Тепер перейдемо до особистого огляду, огляду речей особи. Цей захід здійснюється у випадку, коли в поліцейського є дані про вчинення адміністративного правопорушення. Він може застосовуватися як після вчинення правопорушення і його припинення поліцейським, так і після затримання перед переміщенням до кімнати затриманих доставлених. Інститут особистого огляду й огляду речей особи регулюється статтею 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття чітко передбачає правові гарантії, яка має особа під час здійснення особистого огляду, огляду речей. По-перше, воно здійснюється виключно особою однієї статі. Знову ж таки жінка – жінка, чоловік – чоловік. При цьому необхідна присутність двох свідків. А також обов’язково складається протокол про вчинення особистого огляду або відповідний запис робиться в протоколі про адміністративне затримання або адміністративне  правопорушення. При цьому законодавство не передбачає жодної форми складання такого протоколу, тому поліція часто про це забуває і ваш обов’язок – нагадувати їм про це.

При цьому на практиці поширеною є ситуація, коли понятих знайти складно. Наприклад, мова йде про безлюдну трасу або безлюдну вулиці вночі. Ваше завдання – не погоджуватися на проведення особистого огляду без понятих, і ви маєте вимагати від поліцейського знайти таких. Наприклад, вночі можна піти до сусідів або до якогось цілодобового супермаркету, а на безлюдній трасі все-таки почекати якусь машину, яка буде проїжджати. Тобто в будь-якому випадку  наполягайте на тому, щоб ці дії були здійснені в присутності понятих. Понятті – це ваша гарантія, запобіжник від свавілля з боку правоохоронців. Отже, якщо поліцейські хочуть здійснити особистий огляд, ми радимо дотримуватися такої послідовності дій: по-перше, дізнайтеся причину такої вимоги.

Пам’ятайте, що обґрунтованими є тільки чотири причини: перша – якщо ви вчинили адміністративне правопорушення, і поліцейський став свідком цього. Друге – якщо на вас є характерні ознаки правопорушення, наприклад, руки по лікоть в крові або сокира за спиною. Третьою причиною є наявність третьої особи, яка вказала на те, що ви правопорушник. Наприклад, ваша невгамовна сусідка повідомила про те, що ви когось катуєте в підвалі. Четвертою причиною і насправді найпоширенішим на практиці є наявність орієнтування.

Орієнтуванням може бути як усним, так і письмовим. Усне орієнтування може передаватись по рації у випадку якоїсь оперативної інформації, яка надходить про вчинення правопорушення, А письмово може видаватися поліцейському, коли він заступає в наряд. Орієнтування – це не завжди фоторобот. Тобто це може бути простий текст, в якому зазначено, що розшукується чоловік середнього росту, смуглявої зовнішності. І ваше завдання – довести, що ви на нього не схожі. Звісно, якщо ви не правопорушник. Тому найкраще попрохати поліцейського показати вам орієнтування. Але при цьому ми розуміємо, що він не зобов’язаний його показувати, адже це його право, а не обов’язок.

Тепер поговоримо про те, що робити у ситуації, коли у вас дійсно є річ, обіг якої заборонено законом або яка є небезпечною для вас або для поліцейського. Наприклад, у вас виявили при собі білий порошок, який схожий на наркотичну речовину, дитячу іграшку, яка схожа на реальну зброю, або при вас є знаряддя адміністративного правопорушення. В цьому випадку поліцейському надано право обмежувати фактичне володіння річчю, тобто вилучити її, забрати у вас, перевезти, перенести і так далі. Про такі дії складається протокол про обмеження фактичного володіння річчю відповідно до статті 37 Закону “Про Національну поліцію”. Або відповідний запис робиться у протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі раптово можуть опинитися якісь бойові патрони, яких у вас не було, або саморобні вибухові пристрої, або інші якісь знаряддя правопорушення, яких ви при собі не мали. Не обов’язково людині підкидувати щось у кишеню, достатньо просто написати в протоколі – людина не помітить.

Також радимо перед підписанням протоколу усі порожні поля заповнити літерой «z». Такі дії необхідні для того, щоб в протоколі раптово не опинились ті речі, яких у вас при собі не було. Знову ж таки ми розуміємо, що в житті є правоохоронці, які недобросовісні і мають якісь злочинні умисли щодо вас.

Загалом, здійснення поверхневої перевірки, особистого огляду, огляду речей особи має завдати вам мінімальну кількість клопоту, тобто воно має виконати функції встановлення певної справедливості, віднайдення якихось засобів, знарядь скоєння правопорушення, але не більше. Звичайно, ніхто не має права такими діями принижувати вашу гідність. Найчастіше особистий огляд, поверхневу перевірку здійснює патрульний поліцейський. При цьому кожен патрульний поліцейський має при собі нагрудну камеру. Нагрудна камера, або, як її називають іще, відеореєстратор, – це засіб для відеофіксації, який поліцейський зобов’язаний вмикати перед кожним контактом з громадянином. Перед початком спілкування з громадянами поліцейський має попередити особу про використання нагрудної камери, а якщо він цього не зробив, то нагадайте йому про це. У випадку вчинення протиправних дій щодо вас, ви завжди зможете отримати цей відеозапис і використати його як доказ своєї правоти.

У нашій країні жодною законодавчою нормою не заборонена фото та відеозйомка, звісно, крім випадків, коли це прямо перешкоджає йому здійснювати його обов’язки. У випадку вчинення щодо вас протиправних дій, ви завжди можете повідомити про це за телефоном 102, а потім написати скаргу та подати її у відділення поліції. Поліція не завжди дотримуються тих законодавчих норм, про які ми згадали вище і саме тому в нашому суспільстві є поширеними безпідставні особисті огляди або такі, що проводяться з грубим порушенням процедури. Такі дії є індикатором низької правосвідомості громадян.

Говорячи про втручання у приватне життя, про посягання на гідність людини, ми маємо розуміти, що в сьогоденному суспільстві тіло людини, її речі – це є частиною її особистості. Відповідно, втручання в особистий простір людини може завдавати їй значних страждань. Відтак здійснення особистого огляду, поверхневої перевірки, особливо тактильного огляду людини все більше стосуються її гідності. Відтак поліцейський має діяти відповідно до законодавства та не порушувати ваші права. Не дайте йому забути про це.

Питання та відповіді

01Якщо поліцейський порушив процедуру поверхневої перевірки, куди я можу написати скаргу на нього?

До вищестоящого керівника або просто на відділення поліції чи ГУНП в області. Варіантів декілька. А взагалі ми про це детально написали (ще й шаблон скарги дали) у нашому пораднику: http://policeundercontrol.org/pc/#article?id=15. Понад те, цілу інфографіку підготували: http://umdpl.info/police-experts.info/wp-content/uploads/2016/08/YaK-POSKARZhYTYS-NA-NEZAKONNi-DII---POLITsEY--SKOHO_final_2.jpg

02Чи справді поліцейські завжди вмикають нагрудну камеру при контакті з громадянами?

Ні. Не завжди. Непоодинока практика, коли камера або взагалі не вмикається або вмикається з якогось моменту розмови. Внутрішні інструкції приписують поліцейському включати її одразу перед будь-яким контактом з громадянином. Наприклад, перед зупинкою транспортного засобу або проханням пред’явити документи. Справа в тому, що вибірково записи з камер дивляться працівники внутрішнього моніторингу патрульної поліції. У випадку порушень - ініціюють дисциплінарне провадження або просто роз’яснюють патрульному помилки. Тому недобросовісні поліцейські намагаються якомога менше фільмувати свою діяльність. В принципі, нагрудні камери не так і поширені в світі. В Європі це радше вийняток, натомість у США вони є усюди. Але ні там, ні там, вони не пишуть постійно. Усюди вмикаються за бажанням поліцейського. Тому це більше розмова про професійність, добросовісність поліцейського.

Про проект

Онлайн-курс “Основи спілкування з поліцією” – некомерційний навчально-просвітницький проект Асоціації УМДПЛ. Ми надаємо спеціальні знання про те, як взаємодіяти з поліцією, захищати себе та свої права законним шляхом.
Лекції курсу розроблені науковцями та громадськими моніторами, які майже щодня спілкуються з поліцією. Інформація доступна у текстовому, відео- та аудіоформатах. Курс також містить візуальний матеріал, витяги із нормативно-правової бази України, додатковий матеріал до кожної лекції та тестування на перевірку знань.