Насилля, яке чиниться поліцейським, може бути і цілком законним. Поліцейський у визначених законом про Національну поліцію випадках може застосовувати наступні заходи фізичного впливу: це фізична сила, спеціальні засоби і вогнепальна зброя.
В будь-якому разі застосування обраного заходу має відбуватися на засадах законності, ефективності, необхідності і пропорційності. Як тільки мета застосування фізичного заходу досягнена, його застосування має бути припинене. У разі неможливості уникнення застосування фізичної сили вона застосовується поліцейськими лише до тієї міри, до якої необхідно виконання їхніх обов’язків.
В будь-якому разі застосування фізичних заходів повинне завдавати мінімум ушкоджень особі, до яких вони застосовуються. Перевищення поліцейським своїх повноважень при застосуванні фізичної сили або вогнепальної зброї тягне за собою кримінальну і дисциплінарну відповідальність.
Законом про Національну поліцію забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, до малолітніх осіб, до осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості. Крім випадків, коли такі особи вчиняють озброєний або груповий напад, що загрожує життю й здоров’ю інших осіб або поліцейському, і іншим шляхом зупинити ці дії незаконні не уявляється можливим.
Закон Про Національну поліцію визначає вичерпний перелік спеціальних засобів, які можуть бути застосовані поліцейськими. Передусім слід згадати гумові й пластикові кийки, які можуть застосовуватись при затриманні особи, яка вчинила правопорушення або яка чинить спротив працівникам поліції, кайданки, сльозогінний газ. А також при охороні громадського порядку під час масових заходів поліцейськими можуть застосовуватись бронемашини, водомети і світло-шумові гранати. В будь-якому разі застосування кожного засобу фізичного примусу має свої обмеження, які встановлені так само законом про Національну поліцію.
Відповідно до закону Про Національну поліцію не є заходом примусу використання поліцейськими засобів індивідуального захисту. Таких як бронежилет, шолом, спеціальне екіпірування тощо. Разом із тим заборонено цими предметами наносити фізичної шкоди іншим особам. На жаль, є поширеною практика, коли поліцейські починають бити протестуючих шоломами, наносячи їм певні фізичні ушкодження, Це суворо заборонено законом.
Кожен працівник поліції самостійно визначає вид застосування ним спеціального заходу, враховуючи конкретну ситуацію, особливості особи, проти якої застосовується захід, і вид правопорушення. В будь-якому разі застосування заходів фізичного примусу має бути припинене тоді, коли мета його застосування досягнута. Наприклад, особа припинила вчинення протиправних дій, підняла руки догори або знаходиться на землі, підкорилася законній вимозі поліцейського. Крім того, якщо під час застосування фізичних засобів впливу до особи була заподіяна їй шкода, то поліцейський зобов’язаний, згідно із законом Про Національну поліцію, надати такій особі невідкладну медичну допомогу.
Під час застосування засобів сльозогінної дії заборонено вести прицільний вогонь ними по людях, здійснювати їх розпорошення у натовп, а також застосовувати повторно в період їх дії у те саме місце. Щодо застосування кайданок закон Про Національну поліцію визначає, що кожні дві години вони мають бути або зняті, або має бути послаблений їх тиск на руках в особи. Так само є обмеження щодо застосування водометів. Заборонене їх застосування при температурі нижче ніж 10 градусів по Цельсію.
Вогнепальна зброя визначається законом про Національну поліцію як найбільш суворий захід фізичного примусу. Він може бути застосований у виключних випадках, коли існує реальна загроза збройного нападу або є реальна загроза життю й здоров’ю осіб, жертви нападника або життю й здоров’ю поліцейського. В будь-якому разі перед застосуванням вогнепальної зброї поліцейський повинен попередити про це особу. Але, звісно, є випадки, коли таке попередження є бажаним, але не обов’язковим. Закон визначає такі випадки, серед яких можемо згадати випадок, коли особа, яка вчинила тяжкий чи особливо тяжкий злочин, при спробі її затримання робить спроби наблизитись до поліцейського або заволодіти зброєю.
Інший випадок, коли поліцейський може застосовувати вогнепальну зброю без попередження, – це коли здійснюється збройний напад на нього або на інших осіб. І ще одним випадком є ситуація, коли особа, затримана за тяжкий або особливо тяжкий злочин, намагається здійснити втечу, в тому числі із застосуванням транспортного засобу. Отже, поліцейські застосовують спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки в тих випадках, коли застосування інших заходів не привело до припинення правопорушення, і особа, яка вчиняє правопорушення, продовжує вчиняти свої незаконні дії або поводить себе агресивно, перешкоджаючи діяльності поліцейського.
Попередження про застосування вогнепальної зброї і спеціальних засобів повинне робитися усно або, якщо правопорушення здійснюється на значній відстані, через гучномовці. І в кожному випадку бажано робити це попередження рідною мовою для тих осіб, які скоюють правопорушення. А також українською та російською мовою не менше як два рази для того, щоб в осіб, які вчиняють правопорушення, був час для його припинення або полишення певної території. На жаль, на практиці є непоодинокі випадки, коли поліцейські перевищують свої повноваження при застосуванні фізичної сили або спеціальних засобів. Це трапляється з різних причин: як і через непрофесійність поліцейських, так, іноді, на жаль, і через те, що вони мають прямий умисел на заподіяння конкретній особі фізичних страждань через помсту або заради самоствердження. Найбільш поширеними в таких ситуаціях є випадки, коли поліцейськими застосовується спеціальний засіб, який не є співмірним небезпеці дій правопорушника. Тобто застосовується захід той, який призначений для припинення більш небезпечних дій, які зараз мають місце.
Інший випадок досить поширений є, коли поліцейський продовжує застосовувати захід фізичного примусу, коли на це вже немає підстав і особа припинила вчиняти протиправні дії або знаходиться в безпорадному стані. Перевага нового закону Про Національну поліцію, який був ухвалений в 15-му році, – те, що він містить норми, які регламентують види і порядок застосування всіх спеціальних засобів.
Раніше застосування спеціальних засобів, таких як, наприклад, водомети, світло-шумові гранати і інші засоби, які можуть завдавати значної фізичної шкоди громадянам, – ці всі питання регулювалися на рівні підзаконних актів. Тобто це давало можливість кулуарно, непрозоро і без відома громадськості змінювати відомствами застосування цих засобів так, як хотілося владі. Разом із тим на разі ці всі норми встановлені в законі, і для їх зміни потрібна процедура більш демократична, більш прозора, більш публічна.
Тобто внесення змін до закону про Національну поліцію через Верховну Раду з обговореннями, в тому числі публічними тощо. Це є дуже позитивним кроком і має наслідком те, що права людини в цій сфері стали більш захищеними.
