Основні правила накладання турнікету/ джгута :

• Накладати турнікет/жгут тільки при масивній кровотечі, що загрожує життю.
• Можна не знімати чи розрізати одяг при накладанні турнікету. Можна поверх одягу, однак упевніться, що він буде розміщуватись вище рани. Не гайте час та пам’ятайте про швидкість витікання крові.
• За можливості накладайте турнікет на 5-7 см вище рани .
• Якщо ви не бачите джерело кровотечі (рану), слід накладати турнікет/жгут максимально високо на кінцівку.
• Не накладайте Турнікет/джгут на суглоби (коліно, лікоть) – там він буде неефективним, та на місця де розташовані кишені, якщо там є речі, вони будуть зменшувати тиск турнікету, та не дадуть досягнути рівномірного циркулярного тиску.
• Накладаючи турнікет/джгут затягуйте стропу щільно та здійснюйте максимальну кількість обертів воротку (крутіть поки крутится), до повної зупинки кровотечі.
• Обов’язково записати час на стрічці турнікету та продублювати час накладання перманентним незмивним маркером (бажано синього кольору) на шкірі обличчя.
• Якщо після накладання турнікету/джгута кровотеча не зупинилась, скористайтесь НОВИМ турнікетом і накладіть його поруч та вище першого. (можливо турнікет є пошкодженим, ви не можете знати точних причин, тому не можна гаяти час і ризикувати).
• Не накривайте турнікет одягом або іншими речами.
• Якщо ви наклали турнікет\ джгут та зупинили кровотечу, його не слід знімати/послаблювати до приїзду бригади ЕМД.

Накладання джгута САТ та СІЧ собі на руку, собі на ногу.  Важливі акценти: продіваємо хвостик у проріз де вже є стропа в пряжці, стрічку затягаємо максимально туго, проклеюємо по всій довжині велкро, закручуємо максимально туго до зупинки кровотечі, записуємо час накладання. Якщо є можливість продіти двічі через пряжку – робимо.

 Самодопомога –  час накладання до 30 сек., після цього часу починає втрачатись свідомість. Якщо допомога комусь, то якомога швидше, до 2-3хв. втрата критичної маси крові яка призведе до смерті.

Накладання джгута ОМЕГА собі на ногу, іншій людині на руку. Важливі акценти: перший тур площадкою, наступний розтягуємо по нанесенному маркуванню, останній тур фіксуємо джгут. Записуємо час накладання.

 ВАЖЛИВО! Біль від турнікетів

Накладання турнікету спричинятиме БІЛЬ (СИЛЬНИЙ БІЛЬ), якщо його накладено правильно. Поясніть це постраждалому.

• Біль НЕ ОЗНАЧАЄ, що ви наклали турнікет неправильно.
• Біль НЕ ОЗНАЧАЄ, що ви маєте зняти турнікет.
• Коли прибудуть медики, вони можуть дати знеболююче.

Показники ефективно накладеного турнікету / джгута :

• Повна зупинка кровотечі з рани
• Бліда, холодна і волога кінцівка
• Відсутній пульс на кінцівці, де накладений турнікет/джгут.

Основні помилки з турнікетами

• Невикористання турнікету або довге прийняття рішення щодо його використання
• Недостатньо затягнутий турнікет
• Невикористання другого турнікету при потребі
• Періодичне послаблення турнікету для відновлення циркуляції викликає неприпустиму втрату крові — НЕ ПОСЛАБЛЯЙТЕ!!!
• Зняття турнікету. Тільки медик може послабляти чи знімати турнікет.

Тампонування

Вузлова кровотеча. Кровотеча з ран, які розміщені в місцях кріплення кінцівок та шиї до тулуба.

При мінно-вибуховій травмі вузлові кровотечі зустрічаються дуже часто. В цих місцях зупинити кровотечу турнікетом неможливо. При вузловій кровотечі ефективним може бути притиснення рани, або туга тампонада рани.

Для тампонування використовуйте гемостатичний бинт, стерильний/звичайний бинт або марлевий відріз тканини.

Зупинка вузлових кровотеч. Основний алгоритм та метод тампонування:

• Розірвіть чи розріжте одяг довкола рани атравматичними ножницями.
• Якщо можливо, заберіть кров, що зібралася в рані, але намагайтеся не зірвати тромби.
• Визначте безпосереднє місце кровотечі.

Тампонування

• Затампонуйте рану. Особиста безпека – рукавички!
  • Гомеостатичним бинтом, ЧИ
  •  Звичайним бинтом, ЧИ
  • Чистою тканиною

Дії:

• Огляньте рану та, якщо можливо, виявіть точне місце кровотечі.
• В напрямку виявленого місця кровотечі поступово під постійним тиском вводьте бинт.
• Тампонуйте в сторону “до кістки” під постійним тиском.
• Тисніть на тампонаду до прибуття медичного персоналу.

Якщо перша тампонада не працює, дотампонуйте. Покладіть ще один бинт зверху і продовжуйте тиск.

Здійсніть прямий тиск на рану після її тампонування протягом 3хв. при використовуванні гемостатичного бинта, та 10хв. якщо використовували звичайний бинт, марлю або тканину.

Обережно ослабте тиск на рану та огляньте марлю на випадок відновлення кровотечі. Якщо вона відновилась, поновіть тиск на рану та утримуйте до приїзду бригади ЕМД, якщо кровотечі немає – зафіксуйте тампонаду в рані за допомогою тиснучої пов’язки.

 

Запам’ятайте, не тампонується голова, грудна клітка та живіт.

 

ВАЖЛИВО! У всіх випадках зупинки масивної кровотечі, після надання першої допомоги по зупинці кровотечі – постійно спостерігайте за постраждалим на випадок відновлення кровотечі, до приїзду бригади ЕМД.

С А В С

Airway. Дихальні шляхи.

Підхід.

• Спитати: «Вам потрібна допомога?»
• Власна безпека: оцінити небезпечність локації (фактори ризику: місце події, сам постраждалий, люди навколо, навколишнє середовище), контролювати стан постраждалого, залучати оточуючих до надання допомоги (звертатися до конкретної людини). Якщо загроза відсутня – треба визначити стан свідомості постраждалого.
• Засоби індивідуального захисту – РУКАВИЧКИ, маски-клапани (плівки-клапани).
• Встановити голосовий контакт, із постраждалим, із очевидцями. Звернутися  «З вами все гаразд? Що тут сталося, вам потрібна допомога?»
• Перевірка реакції по AVPU
• Стан та дії :

а) Якщо людина в свідомості, реагує та говорить, відповідає на зв’язні питання і у неї немає критичної кровотечі – ми не чіпаємо її. Залишаємо в попередньому положенні і викликаємо бригаду ЕМД. Спостерігаємо за її станом до приїзду медичного персоналу.

б) Якщо людина не реагує і перебуває без свідомості. Знайти собі помічника – звернутись до оточуючих за допомогою. При необхідності змінити положення тіла і перевернути постраждалого на спину. Відновити прохідність дих.шляхів за допомогою виведення нижньої щелепи.

Огляд.

Потерпілий дихає? – Зафіксуй шию потерпілого руками і стеж за диханням.

Перевіряємо шию постраждалого на наявність травм.

Обставини, що найчастіше призводять до травмування хребта (у цих випадках ми підозрюємо травму хребта та шиї) :

• падіння з висоти
• стрибки у воду
• сильний удар по тулубу чи голові
• дтп
• ураження блискавкою
• ураження електрострумом
• мінно-вибухова травма

Ознаки пошкодження хребта:

• сильний біль в голові, шиї, спині
• поколювання або втрата чутливості в кінцівках
• втрата рухових функцій
• деформація хребта
• судоми
• ускладнене дихання
• втрата рівноваги

Якщо є ознаки або підозра на травму шиї та хребта, і потерпілому немає наявної або потенційної загрози життю – не рухайте. Продовжуйте фіксувати руками шийний відділ хребта до приїзду фахівців ЕМД.

Відновлення прохідності дихальних шляхів, перевірка наявності дихання.

Виведення нижньої щелепи

Перевірка реакції :

AVPU    Alert – Притомний. Voice – Голос. Pain – Біль . Unresponsive – Непритомний

Дії :

• Стати на одне коліно біля плеча постраждалого
• Обережно струсити за плечі
• Запитай “З Вами все гаразд?”

Якщо  реагує – залишити в тому ж положенні.

З’ясувати, що сталось

Регулярно переоцінювати стан.

Якщо не реагує –  спосіб викликання больового подразнення: стиснути пальцями за м’яз – трапецію. НІЯКИХ травматичних методів!

Якщо немає реакцій на біль, переходимо до виведення щелепи і перевірки дихання.

Перевірка дихання – виведення нижньої щелепи.

Підняти підборіддя та висунути нижню щелепу.

https://www.youtube.com/watch?v=d45uQmQiScg&list=PLNMlIKWI8E3YOqsWJH7XoXZLkMNwi7Vkq

С А В С

Breathing. Дихання

Після виведення нижньої щелепи проводимо оцінку дихання.

Потрібно: нахилитися вухом до рота постраждалого, розвернути обличчя в сторону грудини постраждалого, на яку кладемо свою руку. Користуємось методом “Чую-Бачу-Відчуваю”:

Чую – чуєте звуки дихання та відчуваєте вухом тепло видихуваного повітря.

Бачу – бачите як піднімається і опускається грудна клітка.

Відчуваю – відчуваєте рукою рух грудної клітки.

Норма дихання

Без дихання смерть мозку настає від 4 до 7 хв. Кожна секунда важлива, саме тому  ми рахуємо дихання за 10 сек, а не витрачаємо хвилину.

Цикл – це вдих-видих, рахувати будемо за 10 секунд.

Для однакового проміжку рахунку рекомендуємо використовувати такий метод “501.502.503.504.505.і тд до 510”,це допоможе вам правильно рахувати під час стресу та за відсутності годинника.

Норма дихання здорової людини за 10 сек –  2-4 дихальних рухи.

Є нормальне дихання – потерпілий без свідомості – продовжуємо огляд з фіксацією шиї та нижньої щелепи.

Переходим по САВС

Якщо більше 5-ти дихальних циклів за 10 сек., підозра на:

А) Пневмоторакс (часте поверхневе дихання, так звн.,“Собаче дихання”)

Б) Внутрішня кровотеча (часте глибоке дихання, викликане розвитком шоку).

На цьому етапі ми нічим не можемо допомогти – як найшвидше в лікарню!

Якщо дихання менше 2 за 10 сек, або відсутнє – приступаємо до СЛР!

СЛР Серцево-легенева реанімація.

(CPR cardiopulmonary resuscitation – міжнародне позначення )

(Цей блок є теоретичним і ознайомчим матеріалом,для освоєння навичок проведення СЛР необхідно пройти повноцінний курс та відпрацювання на манекені)

СЛР вдвох, СЛР самотужки.

Етап підходу:

• визначити відсутність дихання після відкриття і звільнення дихальних шляхів,
• викликати 103 з фразою «Я проводжу СЛР».
• Постраждалий має лежати на твердій рівній поверхні.
• оголити грудну клітку (на грудній клітці не має бути жорстких елементів одягу – гудзики, блискавки, “кісточки” бюстгалтера тощо)

СЛР вдвох – рекомендовано мінятися місцями через кожні 2-3 цикли (цикл це 30 компресій + 2 вдохи).

СЛР самотужки – рекомендовано залучити собі людей на допомогу, увімкнути телефон на гучномовець, набрати 103 і розпочинати надання допомоги паралельно виклику.

СЛР з АЗД – автоматичний зовнішній дефібрилятор (AED міжнародне позначення )

(Дефібриляція (від лат. fibrillatio — «миготіння») — заходи, спрямовані на припинення фібриляції шлуночків серця. Найчастіше мається на увазі електроімпульсна терапія, що проводиться дефібрилятором, з метою припинення фібриляції шлуночків.

Однією з основних причин смертності в Україні є гостра серцева недостатність і раптова зупинка серця. Проводячи серцево-легеневу реанімацію, неможливо добитися істотної зміни ритму серцевої діяльності та переходу з фібриляції в нормальний ритм. Найефективнішим засобом для надання першої допомоги є використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AED). ВІн не тільки допомагає відновити ритм серцевої діяльності, але й надає активну допомогу. Інтерфейс, екран, голосовий супровід допомагають не розгубитися в екстреній ситуації і чітко виконувати протокол проведення реанімації з використанням АЗД не медиками, а усіма людьми різних вікових груп.) демонстраційне відео

https://www.youtube.com/watch?v=msRft-g-k_s&fbclid=IwAR3JU39sjJVsQ52gi3RGw05dOsvJULo6Zx5DweKr7gTPFaau5cBtKUHbYIw

формулювання з 398 наказу

1. виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
2. виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо.
3.  При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку.
4.  Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
5. після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми;
6.  змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
7.   припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.)

• Точка компресій – нижня половина грудини. За методом двох V – дві V ділять грудину на три рівні частини, точка компресій під вказівним пальцем нижньої V.
• Положення тіла рятувальника: впертися колінами в бік постраждалого, прямі лікті, положення рук «замок», тиск створюється основою долоні, підборіддя рятувальника над дальнім плечем постраждалого.

• 30 компресій, 2 вдихи компресії у пріоритеті.

• Якщо не встигли зробити вдихи, або забули запрокинути голову, збилися з рахунку тощо – починаємо новий цикл компресій.
• Перерва між циклами компресій не має перевищувати 5 секунд!
• Продавлення грудної клітини на 5-6 см вглиб.
• 100-120 компресій у хвилину (The Bee Gees – “Stayin’ Alive”, “Jingle Bells),
• При вдиху: запрокинути голову, закрити носа, погляд на грудну клітину, 2 вдихи за 5 секунд, відпускати носа між вдихами
• При компресіях: повністю відпускати грудину, не міняти точку натиску, не згинати лікті. Або другий рятувальник\очевидець рахує вголос, або той, хто виконує компресії рахує вголос останні 5 компресій для того щоб вчасно запрокинути голову постраждалому та підготуватись до штучних вдихів.
• Небезпека перелому ребер мінімізується правильним положенням рук на грудині. Ребра кріпляться до грудини хрящами, тому важливо не зміщувати руки і тиснути основою долоні, щоб уникнути їх відламування.

відеоматеріал : https://www.youtube.com/watch?v=tD2qTmDsiHk

Повторюємо алгоритм

СЛР(CPR) та якщо є в доступі АЗД (AED)

(Де взяти АЗД? Зазвичай це місця великих скупчень людей (вокзали, аеропорти, готелі, в деяких країнах просто на вулиці. Примітка автора. З 2020р будуть знаходитись на 19 станціях Київського Метрополітену. Є проект закону який зобов’язує розміщувати аптечки та дефібрилятори в місцях великого скупчення людей.)

При виклику 103 вказати, що ви проводите серцево-легеневу реанімацію, щоб виїхала спеціально оснащена швидка)

 4 показання до зупинки СЛР:

• повне фізичне виснаження рятувальника,
• приїзд 103 і заміна рятувальника працівником спеціальних служб,
• постраждалий задихав самостійно – “ожив” (КОНТРОЛЬ! Може статися ще одна зупинка кровообігу),
• Небезпека виконання маніпуляції для рятувальника.

Якщо потерпілий починає дихати нормально – перевести його в стабільно-бокове положення

Наявність травм/поранень грудної клітки. Пневмоторакс.

Травми грудної клітки часто призводять до порушення дихання.

Швидкий огляд грудної клітки:

Шукаємо всі отвори грудної клітки, заглядаємо під пахви, заводимо руки під спину, між лопатки, шукаємо кров, за наявності крові одразу перевертаємо.

Якщо в грудній клітці стирчить якийсь предмет –  ми його не рухаємо, при можливості фіксуємо.

Ознаки відкритої травми:

• наявність ран, дрібних отворів (напр. у випадку вибуху),
• утруднене дихання ,
• кровотеча з рани може бути з піною,
• звук всмоктування повітря під час кожного вдиху,
• можливе кровохаркання.

Ознаки закритої травми грудної клітки:

• синці
• деформація грудної клітки
• відчуття крепітації (хрусту) при пальпації грудної клітки.
• утруднене дихання, можливе кровохаркання.
• часте дихання (більше п’яти дихальних рухи за 10 сек.).
• бліда, холодна або волога на дотик шкіра.
• нудота
• блювання
• відчуття спраги
• порушення свідомості

На догоспітальному етапі допомога повинна бути сконцентрована на підтриманні адекватного дихання, для цього постраждалому слід надати напівсидяче положення, або будь яке зруче для нього, при якому він зможе адекватно дихати.

Пневмоторакс – це накопичення повітря між легенями та грудною стінкою як наслідок травми грудної клітки та/або легень.

показати медичне відео https://www.youtube.com/watch?v=tCKStIJmJlM

Ознаки пневмоторексу.

 Момент травми: проникаюча (кульові, ножові, мінно-вибухові поранення тощо) або тупа (кермова травма, заброньова контузійна травма, удари)

• Асиметрія грудної клітини. Ліва або права частина грудини буде вище.
• Частота дихання більше п’яти (дихальних рухи) за 10 сек. (часте поверхневе неефективне дихання, т.зв. «собаче»)
• Синюшність обличчя
• Випирання вен на шиї (зовнішні яремні вени), зміщення трахеї у здорову сторону (пізня ознака).

 Відкритий пневмоторакс – відкрита рана, що може всмоктує повітря. Може виникати внаслідок великих дефектів в стінці грудної клітини, та перешкоджати вентиляції легень. В таких випадках потрібно щільно накласти поверх отвору протягом фази видиху оклюзійну наклейку , бажано з клапаном (можна використовувати імпровізовані засоби) . Уважно спостерігати за можливим розвитком напруженого пневмотораксу. Якщо постраждалий у свідомості – дозвольте сісти, якщо це полегшить дихання.

Без свідомості. Перевести в стабільно-бокове положення.

Якщо пневмоторакс – на травмований бік.

Якщо є поранення – пораненням доверху.

https://www.youtube.com/watch?v=FQxJAOaiDXc&list=PLNMlIKWI8E3akPHRs4eQEXnkzleL1dL6Q

Якщо після накладання пов’язки стан потерпілого різко погіршився,то слід зняти оклюзійну пов’язку(ймовірно, вона провокує розвиток напруженого пневмоторексу).

Інструктор, показує види оклюзійних наліпок та їх використання.

Не накладайте тугі пов’язки та не тампонуйте рану грудної клітки!

С А В С

Сirculation. Кровообіг.

Перевірка на перелом тазу.

(Доволі часта травма при ДТП, падінні з висоти та мінно-вибуховій травмі)

Головною загрозою при переломах тазу є пошкодження уламками кістки крупних артерій.

Переломи тазу:

*Точки напруги в залежності від напряму кінетичної енергії

Ознаки перелому тазу:

• Біль (у тому числі в животі!)
• Рухомість кісних уламків
• Гематоми
• Кровотеча з прямої кишки
• Кровотеча з уретри та вагіни (у жінок)
• Гематурія (кров в сечі)
• Неможливість довільних рухів нижніх кінцівок
• Шок!

Іммобілізація переломів тазу:

• Зменшити рухомість уламків та подальше пошкодження судин
• Зменшити об’єм простору для витікання крові

Крововтрата та ШОК

Причина шоку – кровотеча

Ознаки:

• бліда холодна волога шкіра
• слабкість
• сухість в роті та спрага
• часте глибоке дихання (більше 20 за 1 хв)
• порушення свідомості /непритомність

Допомога постраждалим при шоці:

• – протишокове положення (потерпілий має лежати на спині, ноги знаходяться вище голови, пятки вище підборіддя)
• – можна давати пити, навіть при пораненні в живіт

! – слід вкрити потерпілого термоковдрою, щоб попередити гіпотермію.

Оглядаємо живіт.

Ознаки проникаючої травми живота:

• наявність рани
• біль в рані та черевній порожнині
• нудота
• блювання
• слабкість
• відчуття тиску “розпирання” в животі
• наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура, осколки тощо),
• наявність в рані кишки (випираючих назовні внутрішніх органів).

Ознаки закриої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею:

(ділимо на 4 частини і натискаємо, шукаємо ознаки внутрішньої кровотечі. Якщо є травма- живіт буде твердий, як дошка.) :

• посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми,
• відчуття хвилювання
• часте дихання (так звн. “собаче дихання”)
• бліда,холодна та липка шкіра на дотик.
• нудота
• блювання
• відчуття спраги
• втрата свідомості

При вищевказаних ознаках ми підозрюємо внутрішню кровотечу та розвиток шоку.

Стан потерпілого може дуже сильно погіршитись, необхідна кваліфікована медична допомога у лікарні. Швидка евакуація в медичний заклад.

При проникаючій (відкритій) травмі, розріжте одяг атравматичними ножицями,

на рану слід накласти стерильну або чисту суху пов’язку та зафіксувати її пластирем.

Не використовувати для змочування серветки ніякі рідини окрім стерильного фізрозчину.

Не треба накладати компресійні пов’язки,тампонувати та пробувати вправити вміст рани (органи, кишківник) в черевну порожнину).

При закритій травмі живота постраждалому слід надати зручного положення та спостерігати за динамікою його стану до приїзду бригади ЕМД.

Якщо це був вибух чи теракт- оглядаємо стопи!

Знімаємо взуття, перевіряємо на наявність пошкоджень і кровотеч.

 Зупинка інших кровотеч. Перев’язки

Тиснучі пов’язки (некритичні кровотечі).

1)    Ізраїльський бандаж (український SICH) Еластичний бандаж з тиснучим елементом, та фіксаційними скобами

• Призначення тиснучої пов’язки – створювати не циркулярний, а точковий тиск на поранення.
• тиснучий на кінцівки,
• без тиску на живіт, голову
• фіксація тампонади + бандаж на пахви/пах/шия

Пов’язки з імпровізованим тиснучим елементом

імпровізована з звичайного/еластичного бинта (телефон, камінь, запальничка тощо, як тиснучий елемент).

ЧМТ Черепно мозкова травма

Ознаки:

• рани, гематоми в області голови
• сплутаність/втрата свідомості
• сильний біль, відчуття тиску в голові/шиї
• поколювання/втрата чутливості рук та ніг
• деформація в області голови
• судоми
• порушення зору
• нудота/рвота
• виділення крові/ліквору з рота/носа/вух

Допомога:

• зафіксуйте шию (шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками);
• вкрийте постраждалого термопокривалом/ковдрою;
• підтримуйте постраждалого психологічно;
• забезпечте постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій;
• якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження – накласти пов’язки на рани;

Памятайте! При ЧМТ високий ризик виникнення рвоти, тому запобігайте потраплянню рвотних мас в дихальні шляхи (напр. якщо постраждалий лежить на спині)

При ЧМТ може виникнути судомний напад!

Судомний напад. Судоми – мимовільні м’язові скорочення, які можуть стати причиною додаткового травмування потерпілого.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при судомах:

• переконатися у відсутності небезпеки;
• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли місце є небезпечним;
• не намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого;
• вкласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під його голову м’які речі з метою попередження травм голови;
• розстебнути одяг постраждалого;
• повернути постраждалого на бік для попередження потрапляння до верхніх дихальних шляхів слини, крові тощо;
• не слід розкривати рот у постраждалого за допомогою підручних засобів!!!;
• не потрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час судом;
• після припинення судом оглянути постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання. За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Носова кровотеча:

• Нахилити голову вперед
• Кров та інші біологічні рідини мають витікати назовні, щоб запобігти захлинанню.
• Прикласти холод на потилицю.
• Якщо кровотеча не зупинилася через 10 хвилин, виклик 103 обов’язковий!

Травма Ока:

• Вкрийте око жорстким щитком, не пов’язкою!
• Інорідні тіла не діставати!
• Після накладання жорсткого щитка, потрібно перекрити не давлячою пов’язкою обидва ока, щоб зменшити рух травмованого (так як очі парний орган.рухаються обидва).

Перегрів:

Може виникати при тривалому перебуванні на сонці в жарку погоду, а також при високій вологості повітря і нормальній температурі.

Допомога:

1. Перемістити постраждалого в прохолодне місце
2. Дати попити прохолодну воду
3. Розстебнути одяг
4. Вологі прохолодні компреси в області великих судин і на лобі

• перегрівання є частою причиною втрати свідомості
• у дітей і осіб похилого віку перегрівання настає швидше

Опіки:

Ступені:

1. Еритема – почервоніння, набряк.
2. Пухирі
3. Некроз (змертвіння)
4. Обвуглювання

Пам’ятайте:

При термічних опіках:

Припинити контакт (ВЛАСНА БЕЗПЕКА),

Охолодити/промити великою кількістю води (протягом 20 хв).

I-II ст:

1. Охолодити місце опіку під  прохолодною водою.
2. Накрити гідрогелевою протиопіковою серветкою або чистою вологою серветкою
3. Якщо пухирі розірвались, накласти стерильну суху серветку або гідрогелеву протиопікову серветку

Не проколювати пухирі, не використовувати звичайний або сухий лід. Не використовувати жир, спирт, “Пантенол” мазі, гелі, лише спеціально розроблені серветки!

III-IV ст:

1. Накрити опік чистою стерильною серветкою.
2. При наявності ознак шоку – надати протишокове положення.

При хімічних опіках:

Припинити контакт хімічний (ВЛАСНА БЕЗПЕКА).

Промивати великим об’ємом чистої води, бажано кімнатної температури.

Найшвидша госпіталізація!

Гіпотермія:

патологічний стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки обміну речовин і функцій організму.

Розвиток гіпотермії у постраждалих є загрозливо небезпечним. Тому що це може призвести до збою функцій згортання крові, збільшує шанси відновлення або посилення кровотечі. Гіпотермія може розвиватись навіть у випадку високої навколишньої температури довкілля.

Попередження гіпотермії:

• Зведіть до мінімуму вплив погодних умов на пораненого.
• Замініть мокрий одяг сухим, якщо це можливо. Якнайскоріше перемістіть потерпілого на теплозберігаючу поверхню.
• Вкрийте пораненого терморефлекторною ковдрою.

Евакуація:

Може знадобитись, якщо у пораненого є суттєві травми, при яких йому не рекомендовано рухатись, а місце події стає небезпечним – його необхідно перенести на носилках.

Швидка та оперативна евакуація пораненого може врятувати йому життя.

Носилки SKED. (компактні, легкі, міцні.)

Імпровізовані носилки.

Часом пораненого необхідно перенести, для цього вам, можливо, доведеться створити імпровізовані носилки з підручних матеріалів

Імпровізовані носилки також мають бути створені з максимальним урахуванням того, щоб уникнути ризику впустити пораненого або посилити ефект від поранення

Імпровізовані носилки (з полотна і палиць)

Імпровізовані носилки (з курток і палиць)

Імпровізовані м’які ноші. Згорнута терморефлекторна ковдра, використана як ноші.

Правила знімання рукавичок