Головна сторінка

Основи спілкування

з поліцією

Лекцiя 7

Організація та проведення мирних зібрань: Обмеження свободи зібрань

ПОДIЛИТИСЯ У СОЦМЕРЕЖАХ:

  1. До початку зібрання його обмежити чи заборонити може тільки суд. Для такого обмеження мають бути дуже вагомі та обґрунтовані підстави.

Позивачі (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) зобов’язані оприлюднювати позовну заяву на своєму офіційному веб-сайті. Відтак, всі завчасно знатимуть аргументи позивача з тексту його позову. Крім того, позивач електронною поштою має повідомити організаторів зібрання про позов, що забезпечує змагальність сторін. До перемоги Революції Гідності про причини позову та його існування відповідач дізнавався часто вже в суді.

Влада може вимагати обмеження зібрання лише в окремих випадках і не пізніше, ніж за 24 години до його початку. Розглянути справу суд має упродовж двох днів або негайно, якщо позов подано за менш ніж два дні до початку зібрання. Рішення суду проголошується в повному обсязі – зокрема з мотивувальною частиною.

Представник позивача зобов’язаний бути присутнім впродовж всього судового засідання. Суддя у даній категорії справ має бути арбітром між позивачем та відповідачем і не має сам шукати підстави для обмеження.

Позивач зобов’язаний обґрунтувати необхідність обмеження зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого в позові способу обмеження. Вимога заборонити зібрання має відповідати рівню загрози, оскільки не всі загрози можна вирішити лише забороною, бо є й альтернативні шляхи вирішення. Передбачена необхідність такого обґрунтування і з боку суду в разі встановлення обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати. Якщо, наприклад, для вирішення проблеми із загрозою є можливість використати, замість заборони, альтернативне рішення, скажімо перенесення часу проведення мирного зібрання або перенесення його на інший день, і якщо відповідач не заперечує проти такого варіанту, суд має прийняти відповідне рішення.

Апеляційну скаргу на судове рішення можна подати протягом 24 годин з наступного після його проголошення дня. При цьому суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу також упродовж двох календарних днів після закінчення строку апеляційного оскарження або негайно.

За загальним правилом, судове рішення в цій категорії справ виконується або після спливу строку на подання апеляції, якщо таку не було подано, або після рішення апеляційного суду. Разом з тим, суд першої інстанції в праві допустити рішення до негайного виконання, хоча такі випадки поки невідомі.

  1. Безпосередньо на мирному зібранні його ніхто обмежити, заборонити чи розігнати не в праві. Поліція може діяти виключно в межах реагування на порушення норм кримінального кодексу та кодексу про адміністративні правопорушення.

Кодекс про адмінправопорушення містить статтю 185-1, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення порядку організації та проведення зібрань. Європейський суд з прав людини у рішеннях Вєренцов проти України та Шмушкович проти України констатував, що в Україні немає порядку організації та проведення зібрань, відтак неможливе і притягнення до відповідальності за порушення неіснуючого порядку. Верховний Суд України в подальшому підтвердив цю позицію. Таким чином, поліція та суди не в праві притягати до відповідальності за статтею 185-1 КУпАП.

  1. За старими правилами майже завжди була відсутня кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення щодо обмеження свободи зібрань, оскільки воно не встигало набрати законної сили, а лише негайно виконувалось. При цьому, відомий лише один випадок, коли було відкрито кримінальне провадження за відповідною статтею Кримінального кодексу і вона стосувалась мене та декількох моїх друзів. Тоді все закінчилось мирно – нас допитали, а наступного дня кримінальне провадження було закрите. Зараз же можлива кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення про обмеження свободи зібрань. Тим не менше, поки про такі випадки невідомо і поліцейські не налаштовані на такий хід подій.
  2. На жаль, немає жодного наказу МВС України або Національної поліції, який регламентує дії поліції під час організації та проведення зібрань. Відтак, поліцейські та військовослужбовці Національної гвардії України на мирних зібраннях вимушені діяти ледь не навмання та керуючись лише власними явленнями про свободу зібрань. МВС України відмовляється розробляти підзаконне регулювання за відсутності профільного закону. Така позиція є слабкою, оскільки ніщо не заважає розробити відповідну інструкцію, ґрунтуючись на міжнародних стандартах та практиці Європейського суду з прав людини. Водночас події останніх років, пов’язані із чисельними порушення з боку поліцейських на мирних зібраннях, говорять про актуальність таких алгоритмів.
  3. Одним зі способів реалізації державою позитивних гарантій щодо забезпечення свободи зібрань є встановлена у Кримінального кодексі України відповідальність за перешкоджання мирним зібранням. Водночас, кримінальна відповідальність може бути ефективним інструментом лише у випадку реалізації принципу невідворотності покарання.

Так, відповідно до статті 340 КК України незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Отже, до початку зібрання його обмежити чи заборонити може тільки суд. Позов може бути поданий не пізніше, ніж за 24 години до початку зібрання. Для такого обмеження мають бути дуже вагомі та обґрунтовані підстави. Організатор зібрання обов’язково має бути повідомлений про судове засідання. Позовну заяву на своєму сайті має розмістити місцева рада-позивач. Позов не може бути поданий пізніше, ніж за 24 години до початку зібрання. Позивач зобов’язаний обґрунтувати необхідність обмеження зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого в позові способу обмеження. Апеляційна скарга має бути подана не пізніше наступного дня після судового рішення, а розгляд в апеляційному суді відбувається протягом двох днів, в окремих випадках – невідкладно. Безпосередньо на мирному зібранні його ніхто обмежити, заборонити чи розігнати не в праві. Поліція може діяти виключно в межах реагування на правопорушення. За статтею 185-1 КУпАП, тобто за порушення порядку організації чи проведення мирних зібрань ніхто притягнутий до відповідальності не може бути, оскільки ніякого порядку не існує. Гіпотетично можливе притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення про обмеження свободи зібрань. Немає жодного наказу МВС України або Національної поліції, який регламентує дії поліції під час організації та проведення зібрань. У Кримінальному кодексі України встановлена відповідальність за перешкоджання мирним зібранням, але на практиці вона не є ефективною.

Питання та відповіді

01У чиїй юрисдикції обмеження мирного зібрання?

До початку зібрання його обмежити чи заборонити може тільки суд. Позов може бути поданий не пізніше, ніж за 24 години до початку зібрання. Для такого обмеження мають бути дуже вагомі та обґрунтовані підстави. Організатор зібрання обов'язково має бути повідомлений про судове засідання.

Лекцiї