Недотримання прав людини під час здійснення огляду є важливою проблемою в діяльності поліції. Адже тут ми маємо справу із прямим втручанням у приватне життя. Рівень культури усвідомлення кордонів власного тіла та особистих речей як продовження особистості індивіда в сучасному суспільстві постійно зростає. Відтак здійснення особистого огляду, особливо тактильного, все більше стосується гідності особи і завдає певної шкоди.
Однак індикатором низького рівня правосвідомості та поваги до власної гідності є те, що безпідставні особисті огляди або такі, що здійснюються з грубим порушенням процедури, сприймаються в суспільстві за норму. Поширеною є позиція: «якщо поліція оглянула людину – є за що».
Законодавець, урегулювавши порядок здійснення особистого огляду та поверхневої перевірки особи забезпечив мінімальний обсяг втручання у приватне життя. На жаль, поліція часто нехтує цим, і їй доводиться нагадувати про це.
Коли мова йде про підозру у вчиненні адміністративного правопорушення або затримання за вчинення такого правопорушення, то слід керуватися ст. 264 КУпАП, що регулює порядок здійснення особистого огляду та огляду речей особи. Однак поза кримінальним процесом та провадженнями у справах про адміністративні правопорушення може йти також мова про поверхневу перевірку, що відрізняється за способом здійснення та характером правовідносин.
Поверхнева перевірка
Поверхнева перевірка передбачена ст. 34 Закону України “Про Національну поліцію”. Вона є превентивним поліцейським заходом і полягає у візуальному огляді особи, речі або транспортного засобу.
Зверніть увагу – візуальному. Тобто поліцейський не прощупує різні ділянки тіла, а проводить по поверхні вбрання рукою. Так само не копирсається у Ваших речах або кишенях, а лише оглядає вміст речей, які самостійно показуються особою, яку перевіряють.
Така перевірка здійснюється, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено, або яка становить загрозу життю чи здоров’ю людей. Якщо поверхнева перевірка стосується речі або транспортного засобу, то підстава для цього – підозра у тому, що в транспортному засобі перебуває правопорушник або він (транспортний засіб) є засобом вчинення злочину. Тобто здійснення поверхневої перевірки має бути вмотивованим, тому пояснення від патрульного на кшталт «планова перевірка», «ми всіх студентів перевіряємо» є неприпустимими. Вимагайте від поліцейського обґрунтування необхідності здійснення поверхневої перевірки.
Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським однієї з оглядуваним статі. У невідкладних випадках її може здійснити будь-який поліцейський лиш з використанням спеціального приладу або засобу.
Якщо Ви стали свідком ситуації, коли таку перевірку або особистий огляд жінки здійснюється поліцейським чоловічої статі (а саме таке порушення є поширеним) – негайно вимагайте припинити такі дії та повідомляйте про порушення за телефоном «102».
Особистий огляд і огляд речей особи
Особистий огляд і огляд речей особи є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Він полягає у візуальному обстеженні матеріальних об’єктів, які мають відношення до правопорушення. У ході огляду виявляються, безпосередньо сприймаються, а також оцінюються та фіксуються стан і властивості таких об’єктів. Тобто, простішою мовою – речі, що мають відношення до правопорушення, виявляються в особи (якщо вони наявні) та долучаються до справи після їх візуального обстеження та оцінки.
Системний аналіз адміністративно-деліктного законодавства дозволяє окреслити такі підстави для проведення особистого огляду і огляду речей особи:
1) особа вчинила або вчиняє адміністративне правопорушення;
2) особа має характерні ознаки правопорушення на тілі, одязі тощо;
3) третя особа вказала, що конкретна особа вчинила правопорушення;
4) наявне орієнтування на особу, яка вчинила правопорушення.
Тобто мова йде про підозру у скоєнні адміністративного правопорушення та скоєння адміністративного правопорушення.
Щодо правових гарантій, то законодавство вимагає проведення таких дій поліцейським однієї статі з оглядуваним та в присутності двох понятих тієї ж статі. Понад те, про такі дії складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення/протоколі про адміністративне затримання.
У окремому протоколі, зокрема, зазначаються:
– індивідуальні ознаки речей, цінностей, документів, що є знаряддям або об’єктом правопорушення;
– місця та обставини виявлення.
Протокол особистого огляду та огляду речей підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті (свідки) та посадова особа органу поліції, яка його склала (п. 12 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом № 1376).
При надходженні від затриманої особи під час проведення особистого огляду, огляду речей скарг чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис із зазначенням їхньої суті (п. 13 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом № 1376).
На практиці ці вимоги часто порушуються, що є наслідком слабкої правової конструкції такого застарілого радянського закону як КУпАП, а також порушеннями з боку поліцейських. Поліція взагалі тяжіє до здійснення поверхневої перевірки, перетворюючи її в огляд, адже перевірка ніяким чином не фіксується (жодного протоколу не складається). Знайшли – зафіксували, не знайшли – відпустили; не потрібні ані поняті, ані протокол. Таке правозастосування відповідає старому (до 2015 року) інституту «зовнішнього огляду», що був передбачений Статутом патрульно-постової служби і, пам’ятаючи про який, населення беззаперечно дає себе оглянути без жодних пояснень з боку поліції.
Загалом, здійснення поверхневої перевірки, особистого огляду, огляду речей особи має завдати вам мінімальну кількість клопоту, тобто воно має виконати функції встановлення певної справедливості, віднайдення якихось засобів, знарядь скоєння правопорушення, але не більше. Звичайно, ніхто не має права такими діями принижувати вашу гідність. Найчастіше особистий огляд, поверхневу перевірку здійснює патрульний поліцейський.
При цьому, кожен патрульний поліцейський має при собі нагрудну камеру. Нагрудна камера (відеореєстратор) – це засіб для відеофіксації, який поліцейський зобов’язаний вмикати перед кожним контактом з громадянином. Перед початком спілкування з громадянами поліцейський має попередити особу про використання нагрудної камери, а якщо він цього не зробив, то нагадайте йому про це. У випадку вчинення протиправних дій щодо вас, ви завжди зможете отримати цей відеозапис і використати його як доказ своєї правоти. Тож проста практична порада – завжди вимагайте відеозйомки особистого огляду та поверхневої перевірки, адже це чи не єдиний надійний елемент фіксації цього процесу, що може знадобитись у випадку оскарження.
